Нова гра тут і зараз

Багатьох з нас зараз охоплює стан максимальної простоти: небажання говорити, небажання поглинати інформацію, бажання просто перебувати в стані «Я Є».
І це дуже добрий стан.
Бажання не завантажувати мізки, ні у що не вникати, нічого не запам’ятовувати, ні про що не турбуватися, відкликаючись лише на поточні потреби – це природний стан нового часу.
Наш розум – це інструмент окремої гри, вже минулої.
Для душі ж зовсім неважливі декорації та персонажі гри, що саме Ви робите, важливо те, які почуття Ви відчули під час цієї гри, які нові якості під час неї напрацювали.
Зараз ми колективно закінчили попередню гру і переключилися на нову, що відбуваєть за іншими законами.
Тому питання минулої гри – які правила в ній діяли, як набрати артефакти, яким чином досягти успіху? – Загалом вже не актуальні.
І звідси цей стан внутрішньої тиші та простоти.
Однак в декого присутні й протилежні стани, коли люди розриваються внутрішніми питаннями, страхами, занепокоєннями…
Часто це не їхні власні почуття, а відлуння колективного поля. Тому я хотіла б сьогодні нагадати про повсякденні фокуси уваги, які можуть допомогти вирівняти внутрішній стан, що визначає, по суті, все те, що з нами відбувається.
Ми всі переходимо до такого часу, коли тільки із внутрішньої тиші, із серця приходить відчуття життя з розумінням: це так, і це чудово.
Перемикання з розуму на серце відбувається зараз вже природно, тому у тих, хто навчився стійко перебувати у своєму центрі, в точці сердечності, відчуття внутрішньої благодаті народжується мимовільно – не доводиться особливо звертати увагу на це.
А коли Ви знаходитесь у своєму священному просторі вічної Душі, Вам не цікаво думати, порівнювати, турбуватися про майбутнє, боятися минулого…
Вам просто тепло та затишно. І перебуваючи в цьому, Ви знаходитесь поза кармою, поза минулими ролями, поза дисбалансами та протиріччями.
Для тих же, хто ще схильний до коливань, я хочу нагадати, що стан внутрішньої тиші і благодаті формується дуже простими діями.
По-перше, звісно, ​​увагою до свого самопочуття.
Тут я не втомлююсь говорити про підтримку ресурсу тими способами, які для Вас особисто дієві.
По-друге, слідуванням за внутрішніми імпульсами – дозволом собі зробити зараз саме те, що прямо зараз захотілося.
Перервати ту дію, яку Ви робили, та погладити кішку, наприклад, якщо Вам зараз цього хочеться.
Або вдихнути на повні груди повітря, відкривши вікно.
Саме тоді, коли хочеться.
Або чомусь раптом різко переодягнути домашню футболку або піжаму, змінивши її колір.
Просто Ви відчуваєте, що Вам у цьому одязі буде приємніше, ніж в іншому.
І не просто так відчуваєте, тому що колір – це також вібрація.
У звичній суєті життя матриці ми часто навіть не підозрювали про те, чого саме хочемо. Але коли ви живете усвідомлено, ви ці сигнали зсередини вловлюєте.
Саме тіло Вам каже: розпрямись, приляж, випий водички, вийди на вулицю, увімкни музику, обійми…
І якщо Ви насамперед слідуєте цьому імпульсу, якщо виконуєте послання тіла, у Вас відкривається внутрішня свобода, в т.ч. свобода від колективного поля сум’яття.
Адже навіть якщо Ви не свідомо берете участь у цьому полі, воно все одно присутнє поруч, як холодний туман, який цілком може накрити Вас, якщо всередині немає стійкого відчуття благодаті в моменті.
По-третє, найпростіші побутові дії можуть стати справжнім порятунком та забезпечити Вам внутрішню вертикаль, якщо Ви приділяєте цьому увагу.
Приготування їжі, розбирання гардеробу, благоустрій квартири – ці примітивні дії з життєзабезпечення стають джерелом енергії та щастя, коли ти не думаєш, не крутиш мислемішалку, а просто відчуваєш момент.
Тоді до Вас і приходить Ваша справжня підтримка, яка дає сили.
І Ви починаєте бачити і відчувати, що світ навколо прекрасний!
І Ваш будинок, яким би він не був, теж чудовий!
І ваші близькі, і оточення.
Ви бачите прояв чудес навколо, коли сфокусовані на відчутті, а не живете в думках і в якихось постійних аналізах того, що відбувається.
Це в минулі епохи було важливо досконально розібратися, від чого походять ті чи інші аномалії нашого життя.
Зараз це все вже не має значення.
Важливо визнати і прийняти свій минулий досвід і повністю поринути у себе, у конкретне фізичне тіло з вдячністю, що воно у Вас є.
І зрештою, якщо у Вас ще немає внутрішнього умиротворення, почніть просто помічати красу навколо.
Зосередьтеся на красі існування Бога в матерії: захоплюйтесь переливами хмар, візерунками на листку, різноманіттям відображень у калюжах, витонченістю квітки чи предмета…
Це дуже велике досягнення, душа підтримає Вас через це, і Ви набагато швидше зможете відчути миті тиші та довіри до життя.
Життя прекрасне. А наш спокій і є камертон, за яким вирівнюються зовнішні події.
Тому так важливо відчути себе в точці спокою і відчути, що нове життя, засноване на любові, взаємодії, єднанні та свободі від страхів, – реальне.
Кожен із нас на своєму місці створює це відчуття своєю присутністю і як радіосигнали розповсюджує навколо себе, неминуче утверджуючи Новий Світ навколо.
Natali Dari

Автор записи: Алина Михайлё

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.